У Міносвіти працює гаряча лінія з питань вступу

На період вступної кампанії з 1 липня до 23 серпня 2013 року в Міністерстві освіти працюватиме приймальня громадян та консультативний телефон «Вступна кампанія 2013 року».

Консультативний телефон та приймальня працюватимуть з метою забезпечення належного контролю за проведенням вступної кампанії 2013 року, консультування громадян з питань вступу до навчальних закладів та оперативного реагування на факти порушення законодавства про вищу освіту.

Номер консультативного телефону з питань вступу до вищих навчальних закладів: (044) 481-32-15.

Номер консультативного телефону з питань вступу до професійно-технічних навчальних закладів: (044) 279-16-56.

Прийом громадян здійснюватиметься за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 10 (каб. № 122).

Нагадаємо, з 1 липня розпочалась вступна кампанія до вищих навчальних закладів України.

Присвоєння почесного звання Заслуженого Доктора Університету новітніх технологій

14 червня 2013 року в Університеті відбулось урочисте засідання Вченої ради з приводу присвоєння почесного звання Заслуженого Доктора Університету новітніх технологій пану Сулейману Дікко, який обіймає посаду Голови освітнього департаменту штату Катсіна, Нігерія.

На урочистому заході були присутні члени Вченої ради Університету, викладачі, студенти, Надзвичайний та Повноважний посол України в федеративній республіці Нігерія у 2004-2009 роках Скоропад Олег Михайлович, представники нігерійської діаспори в Україні.

Диплом і мантію Заслуженого доктора пан Дікко отримав особисто з рук ректора Університету професора Нарожнова В. В.

Під час своєї урочистої промови доктор Сулейман Дікко розповів присутнім про важливу роль, яку відіграє освіта в розвитку його країни. Висловив сподівання, що отримана ним почесна нагорода буде першим кроком на шляху встановлення і розвитку співпраці між Університетом і очолюваним ним освітнім департаментом, що відкриє можливості взаємовигідного партнерства.

Після офіційної частини пан Дікко поспілкувався з представниками викладацького колективу Університету, зі студентами.

Нижче пропонуємо підбірку фотографій.

Студентам радять працювати безкоштовно, а випускникам вузів пропонують від 2 тисяч

Навчальний рік добігає кінця, і вже незабаром перед проблемою пошуку роботи опиниться чимало цьогорічних випускників вищих навчальних закладів, новоспечених спеціалістів. І часто головним каменем спотикання, який не дозволяє отримати омріяну роботу чи бажану заробітні плату, стає відсутність бодай якогось досвіду роботи, без якого більшість працедавців не поспішають приймати на роботу.

 

Всі опитані ТСН.ua експерти закликають майбутніх випускників вишів готувати санчата влітку, тобто почати шукати роботу ще під час навчання, починаючи з третього курсу. А, крім того, вони радять не зневажати стажуваннями і виробничими практиками, які є обов'язковими під час навчання у ВНЗ, а сумлінно здобувати навички та знання. Адже місце стажування цілком може стати першим місцем роботи.

Готуй санчата влітку

Віце-президент асоціації експертів ринку праці Оксана Краснощок у коментарі ТСН.ua розповіла, що 80% студентів під час навчання планують знайти роботу за фахом, проте насправді так вдається влаштуватися лише 30-40%. За словами експерта, так відбувається зовсім не тому, що їх не хочуть брати на роботу без досвіду, або вакансій недостатньо.

"Більшість випускників шкіл, обираючи ВНЗ (здебільшого керуючись думкою батьків), особливо не замислювалися про те, чим і за які гроші вони зможуть займатися, закінчивши вищий навчальний заклад, наскільки ця спеціальність буде їм до душі. Та коли постає питання, куди йти працювати, випускники "обирають" того працедавця, який їх візьме", – зазначила Оксана Краснощок.

Найбільш популярні вакансії для молодих спеціалістів, за словами фахівця, стосуються сфери продажів чи стартових позицій: наприклад, торгівельний представник з можливістю працювати за гнучким графіком, менеджер із продажів на повний робочий день, оператор call-центру, офіс-менеджер та продавець-консультант.

Крім того, можна починати працювати секретарем ще під час навчання. Краснощок зауважила, що чимало працедавців, у тому числі імениті компанії, готові взяти на роботу студентів останніх курсів або молодих спеціалістів.

При цьому, як правило, пропонується невисока заробітна плата. Але вони компенсують менший, ніж ринковий, дохід іменем компанії та перспективами професійного та кар'єрного росту. Також без досвіду готові брати крупні системні банки, великі ритейлові мережі та виробничі компанії", – розповіла експерт. 

Аби не зіткнутися з проблемою, коли працедавець вимагає досвід, а в молодої людини його немає, Оксана Краснощок радить "готувати санчата влітку". Так, за її словами, сьогодні чимало великих роботодавців створюють програми стажувань, аби задовольнити власні потреби у персоналі. Ці програми розраховані на студентів останніх курсів, до того ж нове законодавство про працю передбачає внесення в трудову книжку проходження практики й стажувань, що дозволяє під час літніх канікул та протягом навчання отримати від року досвіду із записом у трудовій, додала експерт.

"Можу порекомендувати молодим спеціалістам знаходити місця для проходження виробничої практики не за знайомством чи куди батьки влаштували, а все-таки приділити належну увагу вибору місця практики та проявити серйозне ставлення до тих задач, які необхідно вирішувати під час практики чи стажування. Адже імовірно, що це місце стажування може стати першим місцем роботи після випуску", – наголосила Краснощок.

Що стосується рівня зарплати, на яку може розраховувати молодий спеціаліст на першому місці роботи, то він, за оцінками Оксани Краснощок, може бути на рівні 1,5-4 тисяч гривень.

"Трохи поступившись спочатку у своїх вимогах до роботодавця і здобувши необхідний досвід, за кілька років можна стати гарним фахівцем і самому обирати, де і на яких умовах працювати", – підсумувала експерт.

Де найлегше працевлаштуватися?

Екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко наголосив, що проблема працевлаштування молодих спеціалістів є вкрай гострою, і спричинена вона низкою чинників: і неякісною підготовкою фахівців, і безробіттям в Україні, і безвідповідальним ставленням самих випускників вишів. Зокрема, екс-міністр зазначив, що багато молодих людей не замислюються, де будуть працювати, доки не отримають диплом, а на другий день швиденько починають шукати місце роботи.

"Якщо людина отримала диплом і тільки згадала, що вона хоче працевлаштуватися, то нехай ходить по біржах і підприємствах, шукає роботу в Інтернеті. Людина мала задатися цим питання хоча б за рік до закінчення навчання. Тож у таких випадках я б не казав, що погана держава, поганий виш і добрий випускник. Потрібно ще на третьому-п'ятому курсі шукати підприємство, спеціалізуватися, ходити туди, вчитися, здобувати навички", – вважає Ніколаєнко.

Проте є і випускники з гарною підготовкою, які заздалегідь думають про майбутнє працевлаштування, але й для них проблема не зникає. Причина – безробіття в країні.

"Сьогодні в Україні 1,4 мільйона безробітних. Крім того, складні соціальні та економічні умови примушують пенсіонерів зубами триматися за роботу, у підсумку майже в усіх галузях працює 20-30% пенсіонерів. Крім того, є університети, випускників яких беруть із задоволенням, а є такі, з яких не хочуть брати. Тобто грає роль і престижність університету, якість його підготовки", – розповів Ніколаєнко.

За словами освітянина, найлегше працевлаштуватися молодим спеціалістам у державних органах управління, все складніше – у приватному секторі.

"Наприклад, у нас в країні сьогодні близько мільйона педагогів. І всі знають, коли хто виходить на пенсію, де є потреба в спеціалістах. Хоча й тут є приватний фактор, і місце отримує "кум, брат, сват". Те саме стосується й медицини. Але в цілому в державному секторі все простіше. А ось у приватному секторі – складніше, і дійсно працедавець хоче і досвід, і високу якість, інакше на роботу не візьме. І тут потрібно бути або родичем, або чиїмось протеже, або дійсно мати досвід роботи", – пояснив Ніколаєнко.

Технарі vs гуманітарії

Менеджер зі зв'язків із громадськістю компанії HeadHunter Наталія Маціпура розповіла, що найпопулярнішими напрямками вже кілька років зберігаються ті ж самі: абітурієнти обирають не технічні, а філологічні спеціальності. Натомість експерт радить змістити акцент на технологічні спеціальності, особливо ІТ-сферу, та інженерні спеціальності.

"Стосовно філологів, юристів, економістів, менеджерів – не кажу, що ці професії не є затребуваними. Але якщо вже людина обирає такий шлях, вона має дуже добре розуміти сферу, в якій їй доведеться працювати, і спеціалізуватися на певному конкретному напрямку, щоб потім легше було знайти роботу", – переконана Маціпура.

У Києві та великих містах випускники вищих навчальних закладів йдуть влаштовуватися на роботу у компанії великого і середнього бізнесу, розповіла експерт.

"До великого бізнесу йдуть, коли вже є певний досвід роботи, і він набирається зі стажувань у малого бізнесу. Молодий бізнес завжди шукає дешевшу робочу силу, а молоді спеціалісти є дешевшими, бо не мають кваліфікації, за яку потрібно платити високу зарплату. Хтось набуває досвіду і йде до роботодавця, який платить більше, а хтось залишається там же. Це дуже індивідуально", – зазначила вона.

За останній рік, за оцінками фахівця, ситуація для молодих спеціалістів на ринку праці стала складнішою. І це пов'язано з тим, що робочих місць в країні загалом стає менше, як і місць із офіційним працевлаштуванням. Але, з іншого боку, додала Маціпура, сучасні технології і можливості Інтернету, фрілансерства дають можливість молодим спеціалістам відкривати нові горизонти, стажуватися за кордоном, що сьогодні набагато простіше, ніж було ще років п'ять тому.

"Часто роботодавці хочуть бачити людей, які знають більше, ніж самі роботодавці. Це в основному люди технічних спеціальностей (технологи, інженери, які можуть порахувати, обчислити, спрогнозувати). Представники більш обтічних спеціальностей, які можна легше опанувати (журналістика, маркетинг, навіть економіка), мають більші складнощі при прийомі на роботу. Може мати значення диплом, особливо закордонного навчального закладу. Велике значення може мати досвід, рекомендації поважної авторитетної особи в Україні (це знову набирає популярності).  І рекомендація має бути підкріплена реальними досягненнями", – розповіла Маціпура.

Експерт наголосила, що в Україні стажування під час навчання є обов'язковим, і ним слід скористатися з розумом. До того ж воно передбачається Болонською системою, а досвід стажування часто вимагається роботодавцем.

"Якщо людина не скористалася можливістю практики або стажування під час навчання, або не змогла отримати хороші рекомендації, це вже її проблеми і недоліки. Можу запевнити, що роботодавці звертають увагу на компанії, в яких стажувалися молоді люди. І такі люди мають велику перевагу, тому що малий і середній бізнес ще не здатен забезпечити умови стажування молодим людям, а великий бізнес, хороші й успішні компанії, готові це робити. Тому що у них є свої мотиви – вони хочуть виховувати персонал, отримати дешеву робочу силу і лояльність. Тому зараз у студентів є чудова можливість отримати досвід у дуже потужних компаніях, а потім із цим досвідом йти до наступного роботодавця", – наголосила експерт ринку праці.

Заробіток на першій роботі, за словами експерта, може бути різним. Але в будь-якому разі сума не повинна бути нижчою за прожитковий мінімум.

"Якщо ми говоримо про велике місто, то найменше – це 2 тисячі гривень і вище. Але є певні проекти і умови, коли молода людина, яка паралельно може навчатися, може йти на досить низьку зарплату заради досвіду. І це є абсолютно нормальним явищем", – підсумувала Наталія Маціпура.

Надія Майна

10 простых правил для общения в социальных сетях и по электронной почте

Казалось бы, сейчас люди только и делают, что общаются посредством социальных сетей и email, зачем им еще какие-то правила, когда и так выработаны определенные нормы? На самом деле, в 9 случаях из 10 собеседники забывают об абсолютно элементарных вещах, возникает масса недопониманий и задержек.

Хочу поделиться с вами своими 10 правилами для общения в соцсетях и по электронной почте и очень надеюсь, что вы найдете им применение, сделав цифровое общение не менее эффективным, чем оффлайн-коммуникации.

1. Всегда представляйтесь незнакомым людям и не начинайте с «Доброго времени суток»

Понятно, что ваше имя и так видно. Но хотя бы в 1 предложении расскажите, кто вы, откуда, какую компанию представляете и почему пишете абсолютно незнакомому человеку. Так будет понятно, откуда вы узнали о вашем собеседнике, происходит некая «настройка» будущего тона разговора. Ведь по аватарке и имени-фамилии не ясно, кто вы: серьезный человек или очередной интернет-мошенник (всякое случается, скажу я вам, и в Сети первое впечатление не менее — а то и более — обманчиво, чем в оффлайн-жизни). А почему не начинать с «Доброго времени суток»? Потому что так вы похожи на продавца утюгов и «гербалайфа» :) Нет, правда: что мешает вам написать «Добрый день!» или «Здравствуйте!» (или даже «Привет!» наконец). И обязательно добавляйте к приветствию обращение по имени. Безликое «доброго времени суток» позволяет закрасться сомнению, что подобные письма или сообщения вы рассылаете пачками каждый день десяткам незнакомых людей, и потому даже не потрудились «вплести» приветствие в ситуацию и временной контекст.

2. В первом сообщении / письме всегда обращайтесь на «вы»

Писать «Вы» или «вы» — дело ваше (на этот счет холивор в Рунете уже года три не утихает:) ). Важно то, что вы с человеком пока не знакомы, и до уровня обращения на «ты» переходить по умолчанию сразу не стоит (не все люди относятся к этому одинаково просто, поверьте мне). Если собеседник одного с вами возраста или младше вас, можете предложить переход на «ты» только после нескольких писем или сообщений (но только если видите, что общий тон «разговора» — дружелюбный, и на эмоциональном фоне общения смена «вы» на «ты» не скажется отрицательно). К людям, которые намного старше вас, в деловой переписке всегда обращайтесь на «вы.»

3. Не звоните абсолютно незнакомым людям на мобильный или в Google Hangouts без разрешения

Даже если вы где-то нашли / увидели / узнали телефон интересующего вас человека, не начинайте ему звонить. К примеру, сам никогда не беру трубку на незнакомые номера, если не жду звонка. Мобильный телефон или служба видео-звонков — это тот «последний рубеж,» который есть у любого современного человека (неважно, кем он работает, чем занимается и на какой должности находится). Брать трубку абсолютно на все входящие звонки может и обязан только пиарщик или официальный представитель компании. В остальных случаях с 90%-ной вероятностью вам всё равно не ответят. Экономьте свое время и чужие нервы. Другое дело — если вы попросили номер для уточнения деталей, вам этот номер дал сам собеседник и вы с ним связались (уже с его разрешения).

4. Начинайте с главного

Пoнятно, что у вас «крупный проект,» что вы — «компания, занимающаяся тем-то и тем-то,» что «вам рекомендовали обратиться» и т.д. Вся вступительная «вода» должна сводиться максимум к 2 небольшим предложениям. Дальше переходите к сути: вы обращаетесь с конкретным предложением / вопросом / запросом, а не для того, чтобы рекламировать себя, свою компанию и то, какие вы крутые (этой «болезнью» страдает едва ли не треть компаний и агентств, пишущих фрилансерам, к примеру).

5. Не затягивайте с ответом на запрос и не бойтесь говорить «нет»

О том, почему важно и нужно отказывать и делать это своевременно, я уже писал ранее. На всякий случай еще раз напомню: затягивание с ответом на вопрос, резюме или предложение о сотрудничестве увеличивает негативную «карму» в глазах противоположной стороны и ставит вашего собеседника в состояние хронической неопределенности.

6. Будьте вежливы и сдержанны, используйте «говорящую» тему письма

В заголовке письма сформулируйте четко в 3-5 словах то, зачем и о чем пишете. Так выше вероятность, что вам ответят. Даже если тон собеседника вас задевает или кажется вам надменным, проявляйте сдержанность и вежливость: возможно, вы просто столкнулись с «защитной реакцией» человека, которому десятками в день приходят письма от разнообразных некомпетентных и даже недалеких людей (чем известнее человек или компания, на которую он работает, тем процент таких писем становится выше).

7. Если у вас возникают сомнения — гуглите

Бывает и так: вы уже достаточно долго общались с человеком по делам или по личным каким-то темам, но вас «терзают смутные сомнения» насчет порядочности, намерений и серьезности вашего собеседника. Не поленитесь вбить имя и фамилию в поисковик, полистайте проекты, блоги, связанные с этим именем. Посмотрите Facebook, Twitter и даже иногда анкеты знакомств: «скелеты в шкафу» порой лежат на самом видном месте. Недаром в крупных ИТ-компаниях при приеме на работу проверяют «цифровое я» будущего сотрудника.

8. Почту проверяйте дважды в день, в первую очередь отвечая на письма от незнакомых людей

Для себя установил правило проверять почту утром до 10 утра и вечером в период с 17: до 19:00. Ориентируйтесь по адресам отправителей и теме письма. Периодически заглядывайте в папку «Спам» в почтовом профиле и во вкладку «Другие» в сообщениях Facebook: туда иногда попадают важные и нужные вам письма (потому что технологии по-прежнему нет-нет — да и дают сбой).

9. На время командировок и отпуска включайте в почте автоответчик

В правильно настроенном автоответчике в ответ на присланное вам письмо должны быть контактные данные человека, с которым можно связаться на время вашего отсутствия, а также примечания о вашей доступности / недоступности для звонков и писем в определенный период времени, возможности / невозможности написать вам в Skype, Facebook или по другим каналам связи.

10. Ставьте в копию только тех, кого касается это письмо. Пользуйтесь ярыками, группами и папками для работы с письмами

«Чехарда» из вложенных писем, разосланных сразу 20 людям из одной компании — это нехорошо и неудобно. 250 входящих, перемешавшихся в случайном порядке — это тоже неудобно. Забыть о письме и рыться в архиве сообщений и писем в поисках нужной вам темы обсуждения или проекта — для фрилансера или менеджера вообще непростительная штука. Чем больше порядка в ваших «Входящих» и «Отправленных», тем удобнее вам самим и тем меньше времени вы тратите на промежуточную рутину.

Сучасна молодь – вихованці Інтернету

Більшість української молоді (71,9%) користується Інтернетом щодня. Кожен п’ятий (19,3%) опитаний виходить в Інтернет кілька разів на тиждень, 3,9% – кілька разів на місяць, 0,9% – епізодично, але не рідше одного разу на півріччя.

Не користуються Інтернетом лише 2,9% респондентів, а 1,1% – важко відповісти на це питання.

Для більшості молодих українців (65,8%) Інтернет необхідний для пошуку інформації. Для роботи та навчання використовують всесвітню мережу 58,7% опитаних, для спілкування в чатах, на форумах, в соціальних мережах – 47,6%, для прослуховування музики, перегляду фільмів, читання книг – 41,1%.

Використовують Інтернет для того, щоб бути в курсі подій в країні і світі 39,6% респондентів; користуються електронною поштою – 33,1%; грають в ігри он-лайн – 24,6%; шукають в Інтернеті нових друзів, людей, близьких за інтересами – 23,4%. Відповідь “інше” на це запитання вибрали 1,2% молодих українців, а 0,6% – вагалися з відповіддю на питання.

Більше половини українських юнаків і дівчат (62,4%) щодня користуються соціальними мережами. Майже третина опитаних (28,6%) виходять в соціальні мережі декілька разів на тиждень; 7,3% – кілька разів на місяць; 1,3% – епізодично, але не рідше одного разу на півріччя. Вагалися з відповіддю на дане питання 0,4% респондентів.

Опитування було проведено з 1 по 20 березня 2013 Інститутом Горшеніна. Усього опитано 2000 респондентів у віці від 15 до 21 років у містах з населенням більше 100 тисяч осіб, розташованих в 24 областях України і АР Крим.

Квотами у вибірці були: вік, стать і тип населеного пункту, в якому мешкає респондент. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує + / -2,2%.