Навчальний рік добігає кінця, і вже незабаром перед проблемою пошуку роботи опиниться чимало цьогорічних випускників вищих навчальних закладів, новоспечених спеціалістів. І часто головним каменем спотикання, який не дозволяє отримати омріяну роботу чи бажану заробітні плату, стає відсутність бодай якогось досвіду роботи, без якого більшість працедавців не поспішають приймати на роботу.
Всі опитані ТСН.ua експерти закликають майбутніх випускників вишів готувати санчата влітку, тобто почати шукати роботу ще під час навчання, починаючи з третього курсу. А, крім того, вони радять не зневажати стажуваннями і виробничими практиками, які є обов'язковими під час навчання у ВНЗ, а сумлінно здобувати навички та знання. Адже місце стажування цілком може стати першим місцем роботи.
Готуй санчата влітку
Віце-президент асоціації експертів ринку праці Оксана Краснощок у коментарі ТСН.ua розповіла, що 80% студентів під час навчання планують знайти роботу за фахом, проте насправді так вдається влаштуватися лише 30-40%. За словами експерта, так відбувається зовсім не тому, що їх не хочуть брати на роботу без досвіду, або вакансій недостатньо.
"Більшість випускників шкіл, обираючи ВНЗ (здебільшого керуючись думкою батьків), особливо не замислювалися про те, чим і за які гроші вони зможуть займатися, закінчивши вищий навчальний заклад, наскільки ця спеціальність буде їм до душі. Та коли постає питання, куди йти працювати, випускники "обирають" того працедавця, який їх візьме", – зазначила Оксана Краснощок.
Найбільш популярні вакансії для молодих спеціалістів, за словами фахівця, стосуються сфери продажів чи стартових позицій: наприклад, торгівельний представник з можливістю працювати за гнучким графіком, менеджер із продажів на повний робочий день, оператор call-центру, офіс-менеджер та продавець-консультант.
Крім того, можна починати працювати секретарем ще під час навчання. Краснощок зауважила, що чимало працедавців, у тому числі імениті компанії, готові взяти на роботу студентів останніх курсів або молодих спеціалістів.
При цьому, як правило, пропонується невисока заробітна плата. Але вони компенсують менший, ніж ринковий, дохід іменем компанії та перспективами професійного та кар'єрного росту. Також без досвіду готові брати крупні системні банки, великі ритейлові мережі та виробничі компанії", – розповіла експерт.
Аби не зіткнутися з проблемою, коли працедавець вимагає досвід, а в молодої людини його немає, Оксана Краснощок радить "готувати санчата влітку". Так, за її словами, сьогодні чимало великих роботодавців створюють програми стажувань, аби задовольнити власні потреби у персоналі. Ці програми розраховані на студентів останніх курсів, до того ж нове законодавство про працю передбачає внесення в трудову книжку проходження практики й стажувань, що дозволяє під час літніх канікул та протягом навчання отримати від року досвіду із записом у трудовій, додала експерт.
"Можу порекомендувати молодим спеціалістам знаходити місця для проходження виробничої практики не за знайомством чи куди батьки влаштували, а все-таки приділити належну увагу вибору місця практики та проявити серйозне ставлення до тих задач, які необхідно вирішувати під час практики чи стажування. Адже імовірно, що це місце стажування може стати першим місцем роботи після випуску", – наголосила Краснощок.
Що стосується рівня зарплати, на яку може розраховувати молодий спеціаліст на першому місці роботи, то він, за оцінками Оксани Краснощок, може бути на рівні 1,5-4 тисяч гривень.
"Трохи поступившись спочатку у своїх вимогах до роботодавця і здобувши необхідний досвід, за кілька років можна стати гарним фахівцем і самому обирати, де і на яких умовах працювати", – підсумувала експерт.
Де найлегше працевлаштуватися?
Екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко наголосив, що проблема працевлаштування молодих спеціалістів є вкрай гострою, і спричинена вона низкою чинників: і неякісною підготовкою фахівців, і безробіттям в Україні, і безвідповідальним ставленням самих випускників вишів. Зокрема, екс-міністр зазначив, що багато молодих людей не замислюються, де будуть працювати, доки не отримають диплом, а на другий день швиденько починають шукати місце роботи.
"Якщо людина отримала диплом і тільки згадала, що вона хоче працевлаштуватися, то нехай ходить по біржах і підприємствах, шукає роботу в Інтернеті. Людина мала задатися цим питання хоча б за рік до закінчення навчання. Тож у таких випадках я б не казав, що погана держава, поганий виш і добрий випускник. Потрібно ще на третьому-п'ятому курсі шукати підприємство, спеціалізуватися, ходити туди, вчитися, здобувати навички", – вважає Ніколаєнко.
Проте є і випускники з гарною підготовкою, які заздалегідь думають про майбутнє працевлаштування, але й для них проблема не зникає. Причина – безробіття в країні.
"Сьогодні в Україні 1,4 мільйона безробітних. Крім того, складні соціальні та економічні умови примушують пенсіонерів зубами триматися за роботу, у підсумку майже в усіх галузях працює 20-30% пенсіонерів. Крім того, є університети, випускників яких беруть із задоволенням, а є такі, з яких не хочуть брати. Тобто грає роль і престижність університету, якість його підготовки", – розповів Ніколаєнко.
За словами освітянина, найлегше працевлаштуватися молодим спеціалістам у державних органах управління, все складніше – у приватному секторі.
"Наприклад, у нас в країні сьогодні близько мільйона педагогів. І всі знають, коли хто виходить на пенсію, де є потреба в спеціалістах. Хоча й тут є приватний фактор, і місце отримує "кум, брат, сват". Те саме стосується й медицини. Але в цілому в державному секторі все простіше. А ось у приватному секторі – складніше, і дійсно працедавець хоче і досвід, і високу якість, інакше на роботу не візьме. І тут потрібно бути або родичем, або чиїмось протеже, або дійсно мати досвід роботи", – пояснив Ніколаєнко.
Технарі vs гуманітарії
Менеджер зі зв'язків із громадськістю компанії HeadHunter Наталія Маціпура розповіла, що найпопулярнішими напрямками вже кілька років зберігаються ті ж самі: абітурієнти обирають не технічні, а філологічні спеціальності. Натомість експерт радить змістити акцент на технологічні спеціальності, особливо ІТ-сферу, та інженерні спеціальності.
"Стосовно філологів, юристів, економістів, менеджерів – не кажу, що ці професії не є затребуваними. Але якщо вже людина обирає такий шлях, вона має дуже добре розуміти сферу, в якій їй доведеться працювати, і спеціалізуватися на певному конкретному напрямку, щоб потім легше було знайти роботу", – переконана Маціпура.
У Києві та великих містах випускники вищих навчальних закладів йдуть влаштовуватися на роботу у компанії великого і середнього бізнесу, розповіла експерт.
"До великого бізнесу йдуть, коли вже є певний досвід роботи, і він набирається зі стажувань у малого бізнесу. Молодий бізнес завжди шукає дешевшу робочу силу, а молоді спеціалісти є дешевшими, бо не мають кваліфікації, за яку потрібно платити високу зарплату. Хтось набуває досвіду і йде до роботодавця, який платить більше, а хтось залишається там же. Це дуже індивідуально", – зазначила вона.
За останній рік, за оцінками фахівця, ситуація для молодих спеціалістів на ринку праці стала складнішою. І це пов'язано з тим, що робочих місць в країні загалом стає менше, як і місць із офіційним працевлаштуванням. Але, з іншого боку, додала Маціпура, сучасні технології і можливості Інтернету, фрілансерства дають можливість молодим спеціалістам відкривати нові горизонти, стажуватися за кордоном, що сьогодні набагато простіше, ніж було ще років п'ять тому.
"Часто роботодавці хочуть бачити людей, які знають більше, ніж самі роботодавці. Це в основному люди технічних спеціальностей (технологи, інженери, які можуть порахувати, обчислити, спрогнозувати). Представники більш обтічних спеціальностей, які можна легше опанувати (журналістика, маркетинг, навіть економіка), мають більші складнощі при прийомі на роботу. Може мати значення диплом, особливо закордонного навчального закладу. Велике значення може мати досвід, рекомендації поважної авторитетної особи в Україні (це знову набирає популярності). І рекомендація має бути підкріплена реальними досягненнями", – розповіла Маціпура.
Експерт наголосила, що в Україні стажування під час навчання є обов'язковим, і ним слід скористатися з розумом. До того ж воно передбачається Болонською системою, а досвід стажування часто вимагається роботодавцем.
"Якщо людина не скористалася можливістю практики або стажування під час навчання, або не змогла отримати хороші рекомендації, це вже її проблеми і недоліки. Можу запевнити, що роботодавці звертають увагу на компанії, в яких стажувалися молоді люди. І такі люди мають велику перевагу, тому що малий і середній бізнес ще не здатен забезпечити умови стажування молодим людям, а великий бізнес, хороші й успішні компанії, готові це робити. Тому що у них є свої мотиви – вони хочуть виховувати персонал, отримати дешеву робочу силу і лояльність. Тому зараз у студентів є чудова можливість отримати досвід у дуже потужних компаніях, а потім із цим досвідом йти до наступного роботодавця", – наголосила експерт ринку праці.
Заробіток на першій роботі, за словами експерта, може бути різним. Але в будь-якому разі сума не повинна бути нижчою за прожитковий мінімум.
"Якщо ми говоримо про велике місто, то найменше – це 2 тисячі гривень і вище. Але є певні проекти і умови, коли молода людина, яка паралельно може навчатися, може йти на досить низьку зарплату заради досвіду. І це є абсолютно нормальним явищем", – підсумувала Наталія Маціпура.
Надія Майна
На період вступної кампанії з 1 липня до 23 серпня 2013 року в Міністерстві освіти працюватиме приймальня громадян та консультативний телефон «Вступна кампанія 2013 року».
14 червня 2013 року в Університеті відбулось урочисте засідання Вченої ради з приводу присвоєння почесного звання Заслуженого Доктора Університету новітніх технологій пану Сулейману Дікко, який обіймає посаду Голови освітнього департаменту штату Катсіна, Нігерія.
Казалось бы, сейчас люди только и делают, что общаются посредством социальных сетей и email, зачем им еще какие-то правила, когда и так выработаны определенные нормы? На самом деле, в 9 случаях из 10 собеседники забывают об абсолютно элементарных вещах, возникает масса недопониманий и задержек. 
Більшість української молоді (71,9%) користується Інтернетом щодня. Кожен п’ятий (19,3%) опитаний виходить в Інтернет кілька разів на тиждень, 3,9% – кілька разів на місяць, 0,9% – епізодично, але не рідше одного разу на півріччя.