Все про Болонський процес

 Болонський процес - процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи в рамках Болонської угоди, з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.


Історія

У багатьох відносинах, Болонський процес став революційним у сфері європейської вищої освіти. Його початок можна віднести ще до середини 1970-х років, коли Радою міністрів Європейського союзу була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Потім чотири з міністрів освіти, що брали участь у святкуванні 800-річчя паризького університету Сорбона в 1998 році, зійшлися думками про те, що сегментація європейської вищої освіти в Європі заважає розвитку науки та освіти. Ними була підписана Сорбонська декларація (англ. Sorbonne Joint Declaration, 1998). Рішення брати участь у добровільному процесі створення Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) було оформлено через рік у Болоньї, представниками 29 країн (Болонська декларація, 1999). В даний час очевидно, що це було унікальна угода, тому що сьогодні процес включає в себе 47 країн-учасниць, з 49 країн, які ратифікували Європейську культурну конвенцію Ради Європи (1954). Офіційною датою початку процесу прийнято вважати 19 червня 1999 року, коли було підписано Болонську угоду. Болонський процес відкритий для приєднання інших країн.

Росія приєдналася до Болонського процесу у вересні 2003 року на берлінській зустрічі міністрів освіти європейських країн. У 2005 році в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. У 2010 році в Будапешті було прийнято остаточне рішення про приєднання Казахстану до Болонської декларації. Казахстан - перша центральноазіатська держава, визнана повноправним членом європейського освітнього простору.

«Сорбонська декларація» була підписана в 1998 році міністрами чотирьох країн, а саме Франції, Німеччини, Великобританії та Італії. Мета декларації полягає у створенні спільних положень з стандартизації Європейського простору вищої освіти, де мобільність слід заохочувати як для студентів і випускників, так і для підвищення кваліфікації персоналу. Крім того, вона повинна була забезпечити відповідність кваліфікацій сучасним вимогам на ринку праці.

Цілі Сорбонської декларації були підтверджені в 1999 році, при підписанні Болонської декларації, в якій 29 країн висловили свою готовність взяти на себе зобов'язання підвищити конкурентоспроможність європейського простору вищої освіти, підкреслюючи необхідність збереження незалежності і самостійності всіх вищих навчальних закладів. Всі положення Болонської декларації, були встановлені, як заходи добровільного процесу узгодження, а не як жорсткі юридичні зобов'язання.

У рамках Болонської декларації, раз на два роки проводяться конференції міністрів, міністри висловлюють свою волю за допомогою комюніке.

 
Конференції міністрів

У Празькому комюніке, від 2001 року, число країн-членів було збільшено до 33, і там же відбулося розширення цілей, в умовах безперервної освіти, за участю студентів як активних учасників підвищення привабливості та конкурентоспроможності європейського простору вищої освіти. Крім того, міністри взяли на себе зобов'язання забезпечити подальший розвиток національних кваліфікацій і якості навчання. Ця мета була доповнена положеннями про безперервне навчання, як одному з важливих елементом вищої освіти, які повинні бути прийняті до уваги при створенні нових освітніх систем. Тема громадського контролю процесу навчання також вперше була піднята в Празькому комюніке.

Наступна конференція на рівні міністрів відбулася в Берліні, в 2003 році, Берлінське комюніке збільшило число країн, що беруть участь в Болонському процесі до 40. Основні положення цього комюніке розглядають розширення цілей, з точки зору заохочення зв'язків Європейського простору вищої освіти в Європейський науковий простір (англ. European Research Area), а також заходи по сприянню забезпечення якісного навчання. Інше важливе питання, яке розглядалося в Берлінському комюніке, створення нових структур, що підтримують процеси ініційовані в рамках двох конференцій на рівні міністрів. На підставі цього були створені Болонська група, Болонська Рада та Секретаріат. У цьому комюніке міністри також погодилися, що мають бути створені відповідні національні структури в кожній з країн-учасниць.

У 2005 році відбулася конференція міністрів у Бергені. Підсумкове комюніке підкреслило важливість партнерських зв'язків, у тому числі зацікавлених сторін - студентів, ВНЗ, викладачів та роботодавців, а також подальшого розширення наукових досліджень, особливо стосовно третього циклу - докторантури. Крім того, це комюніке наголошує на важливості забезпечення більш доступного вищої освіти, а також підвищення привабливості Європейського простору вищої освіти в інших частинах світу.

У Лондонському комюніке 2007 року число країн-було розширено до 46. Це комюніке зосереджено на оцінці прогресу, досягнутого на той час, порушувалися питання щодо мобільності, структури ступенів, рівні визнання Болонської системи в цілому, кваліфікаційних структурах (як загальних і національних), безперервному навчанні, забезпеченні якості освіти, громадський контроль процесу навчання, а також поставлені безліч пріоритетних завдань на 2009 рік, основні з яких мобільність, соціальний контроль, який був запропонований в Празькому комюніке і вперше визначено тут, збір даних та облік, можливість працевлаштування. Було підкреслено, що існує необхідність подальшого співробітництва, розглядаючи його, як можливість переформування систем цінностей і концепцій освітнього процесу.

У 2009 році конференція відбулася в бельгійському місті Льовен (Louvain-la-Neuve - Новий Левен), основні робочі питання стосувалися планів на наступне десятиріччя, з акцентом на: громадський контроль, безперервне навчання, працевлаштування, методи донесення до студента цілей освіти. Також розглядалися питання міжнародної відкритості, мобільності учнів, освіти в цілому, наукових досліджень і інновацій, питання збору даних, фінансування та різноманітних інструментів і методів забезпечення прозорості освітнього процесу. Всі ці питання були описані в підсумковому комюніке, показуючи новий напрямок Болонського процесу - більш глибоке реформування, яке забезпечить завершення процесу реалізації Болонського процесу. Ще одна зміна, стосується внутрішніх механізмів, пов'язаних з головуванням в Болонському Раді. Якщо раніше Болонський процес був під головуванням країни, головуючої в ЄС, то тепер процес буде проходити під головуванням двох країн: як країни, головуючої в ЄС, так і не входять в ЄС країни, по черзі в алфавітному порядку.

Наступна конференція міністрів відбулося в березні 2010 року в Будапешті та Відні, конференція була ювілейною - десятиліття Болонського процесу. На честь ювілею, відбулося офіційне оголошення про створення європейського простору вищої освіти, що означає, що мета, поставлена в Болонській декларації, була виконана. Крім того, починаючи з цієї конференції, Європейський простір вищої освіти було розширено до 47 країн.

 
Форуми

Спільно з конференціями міністрів в рамках Болонського процесу проводяться організаційні форуми.

Перший організаційний Болонський форум проходив в Льовені в 2009 році. У ньому взяли участь 46 членів Болонського процесу, а також широкий спектр третіх країн і неурядових організацій. Основними питаннями, обговорюваними в рамках форуму були: ключова роль у розвитку суспільства вищої освіти, заснованого на безперервному освітньому процесі та можливості всіх верств суспільства отримувати освіту. Розглядалася важливість державних інвестицій у вищу освіту, незважаючи на економічну кризу, важливість міжнаціональних обмінів у сфері вищої освіти, необхідність збалансованого обміну викладачами, дослідниками та студентами між країнами, з метою сприяння справедливому і плідній «обміну мізками», як альтернатива «витоку мізків».

Другий організаційний Болонський форум відбувся у Відні в березні 2010 року , в ньому взяли участь 47 країн і вісім консультативних членів, а також треті країни та неурядові організації. Основними темами обговорення були наступні питання: як системи вищої освіти та установи реагують на зростаючі потреби й очікування, забезпечення балансу між співпрацею і конкуренцією в міжнародному вищу освіту. Також більшість учасників визнали необхідність створення контактних методів для кожного з учасників процесу, таких як призначення відповідальних контактних осіб для кожною країни, які будуть виступати в якості сполучного ланки, допоможуть поліпшити обмін інформацією та координацію спільних дій, у тому числі підготовку наступного організаційного Болонського форуму . Також була визнана необхідність сприяти і розвивати глобальний діалог між студентами всіх країн.

 
Основні цілі Болонського процесу

З самого початку Болонський процес був покликаний збільшити конкурентоспроможність і привабливість європейської вищої освіти, сприятиме мобільності студентів, полегшити працевлаштування за рахунок введення системи, що дозволяє легко визначити рівень підготовки та ступінь випускників. Ще однією важливою метою, яка була поставлена з самого початку, є забезпечення високої якості навчального процесу. У процесі множинних зустрічей міністрів освіти були розроблені основні положення єдиного освітнього процесу. Поділ учнів на студентів і аспірантів було запропоновано замінити кваліфікаційними ступенями з акцентом на результатах навчання. Концепція громадського контролю вищої освіти була введена і в даний час сприймається як основний політики в області європейської вищої освіти.

Для учасників які приєдналися до Болонського процесу раніше 2010 року були поставлені цілі, досягнення яких очікується до 2010 року:

побудова європейської зони вищої освіти, як ключового напрямку розвитку мобільності громадян з можливістю працевлаштування;

формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального і науково-технічного потенціалу Європи; підвищення престижності у світі європейської вищої школи;

забезпечення конкурентоспроможності європейських вузів з іншими системами освіти в боротьбі за студентів, гроші, вплив; досягнення більшої сумісності та порівнянності національних систем вищої освіти, підвищення якості освіти;

підвищення центральної ролі університетів у розвитку європейських культурних цінностей, в якій університети розглядаються як носії європейської свідомості.

Створення Європейського простору вищої освіти саме по собі не означає досягнення усіх цілей Болонського процесу. Таким чином, ми можемо тепер сказати, що Болонський процес і Європейський простір вищої освіти вступили в нову фазу, а саме консолідації та вдосконалення, особливо у світлі дуже різною реакції на реалізацію Болонського процесу.

 
Основні положення Болонської декларації

Мета декларації - встановлення європейської зони вищої освіти, а також активізація європейської системи вищої освіти у світовому масштабі.

Декларація містить сім ключових положень:

Прийняття системи порівнянних ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплому для забезпечення можливості працевлаштування європейських громадян і підвищення міжнародної конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.

Введення двоциклової навчання: попереднього (pregraduate) і випускного (graduate). Перший цикл триває не менше трьох років. Другий повинен вести до отримання ступеня магістра або кандидата наук.

Впровадження європейської системи трансферу залікових одиниць трудомісткості для підтримки великомасштабної студентської мобільності (система кредитів). Вона також забезпечує право вибору студентом дисциплін. За основу пропонується прийняти ECTS (European Credit Transfer System), зробивши її накопичувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя».

Істотно розвинути мобільність учнів (на базі виконання двох попередніх пунктів). Розширити мобільність викладацького та іншого персоналу шляхом заліку періоду часу, витраченого ними на роботу в європейському регіоні. Встановити стандарти транснаціональної освіти.

Сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості з метою вироблення порівняльних критеріїв і методологій

Впровадження вузівських систем контролю якості освіти та залучення до зовнішньої оцінки діяльності вузів студентів та роботодавців

Сприяння необхідним європейським поглядам у вищій освіті, особливо в галузі розвитку навчальних планів, міжінституційні співробітництва, схем мобільності та спільних програм навчання, практичної підготовки і проведення наукових досліджень.

 
Приєднання до Болонського процесу

Країни приєднуються до Болонського процесу на добровільній основі через підписання відповідної декларації. При цьому вони беруть на себе певні зобов'язання, деякі з яких обмежені термінами:

з 2005 року почати безкоштовно видавати усім випускникам вузів країн-учасниць Болонського процесу європейські програми єдиного зразка до дипломів бакалавра і магістра;

до 2010 року реформувати національні системи освіти відповідно до основних положень Болонської декларації.

 
Учасники Болонського процесу

Учасниками Болонського процесу є 47 країн (2011 рік) і Європейська комісія. Таким чином, Монако і Сан-Марино - єдині члени Ради Європи, не беруть участь у процесі. Всі країни - члени Європейського союзу задіяні в процесі.

 
Переваги і недоліки

США не тільки спостерігають за процесом європейської освітньої інтеграції, а й досить активно беруть участь в ньому. У 1992 році при ЮНЕСКО була створена робоча група з розробки нормативної бази для забезпечення можливості взаємного визнання документів про освіту країн Європи та Америки. Однак за два роки не вдалося прийти до консенсусу, з'ясувалося, що однією з головних проблем на шляху конвергенції двох освітніх систем, є проблема зіставлення Європейської системи взаємного визнання залікових одиниць (ECTS) з американською системою залікових одиниць (англ. credits). У США застосовуються більш різноманітна і гнучка система обліку навчального навантаження, що складається з системи залікових одиниць (credits), підрахунку сумарних оцінок за критеріями кількості (GPA) і якості (QPA), а також додаткових балів за успішну навчальну та наукову роботу (Honors).

За оцінками українських експертів в галузі освіти, приєднання України до Болонського процесу породить плутанину з навчальними програмами. Роботодавцям, які навчалися за часів СРСР треба пояснювати що всі сучасні ступеня вищої освіти є повноцінними і після їх отримання можна працювати за фахом, але деякі ступені більше призначені для викладачів або наукових працівників, наприклад ступінь магістр і доктор філософії. Більш низькі ступеня вищої освіти підійдуть для працевлаштування людей, які не планують працювати викладачами у ВНЗ і робити вагомий внесок в науку завдяки наукового ступеня. Це не означає що ступеня відрізняються від ступеня спеціаліст - неповноцінні, всі ступені вищої освіти повноцінні, але потрібно інформувати про це роботодавців які вчилися до розпаду СРСР і знали тільки ступінь фахівець. Ступінь фахівець в ЄС і більшості країн відсутня.

Одна з серйозних проблем інтеграції української системи освіти до Болонського процесу - недостатньо повна інформованість посадових осіб як про поточний стан справ у російському та європейському освіті, так і про цілі Болонського процесу.

Студенти УНТ побудують власну державу

12 жовтня, в місті Києві студенти Університету новітніх технологій спробують себе як творці своєї власної держави. Таку можливість їм надає Студентська рада університету та Спілки молодих політологів України, представники якої проведуть гру-тренінг «Ігри влади: моделювання державотворення» – гру, яка дозволяє відчути природу процесів, що НАСПРАВДІ відбуваються в політиці.

«Ігри влади» – єдина доступна в Україні організаційно-діяльнісна гра, побудована таким чином, щоб дати змогу учасникам побачити всі процеси, які відбуваються всередині держави, з різних точок зору: політика, підприємця, громадського діяча. Під час заходу відбувається моделювання не тільки віртуальної держави, а й конфліктів інтересів різних верств населення; виникають кризи, трапляються «щасливі» та «нещасні» випадки тощо.

Фінальна доля віртуальної країни залежить від гравців і тільки від гравців. Тож запрошуємо стати творцями своєї держави.

Запрошуємо всіх бажаючих прийняти участь у тренінгу!

 Орієнтовні часові рамки гри-тренінгу: з 10-30 до 15-30.

Адреса: пров. Машинобудівний, 28, аудиторія - 302.

Оголошується конкурс на вакантні місця лізензованого обсягу

З 02 по 10 вересня 2013 року УНТ проводитиме додаткове зарахування студентів на вакантні місця ліцензованого обсягу абітурієнтів, які вступали до інших ВНЗ, але за якихось причин не вступили.

Конкурс оголошується на наступні напрями9спеціальності:

Бакалавр

Напрям підготовки

Стаціонар

Заочно

Геодезія, картографія та землеустрій

+

+

Фінанси і кредит

+

+

правознавство

+

-

Компюторні науки

+

+

Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

+

+

 

Спеціаліст

Спеціальність

Стаціонар

Заочно

Землеустрій та кадастр

+

+

Геоінформаційні системи і технології

+

+

Геодезія

+

+

Фінанси і кредит

+

+

Правознавство

-

-

Екологія та охорона навколишнього середовища

+

+

Інформаційні управляючі системи і технології

+

+

Магістр

 Спеціальність

Стаціонар

Заочно

Землеустрій та кадастр

-

-

Геоінформаційні системи і технології

+

-

Геодезія

+

-

Фотограмметрія та дистанційне зондування

+

-

Запитання та відповіді:

На основі якого нормативно-правового документа УНТ приймає абітурієнтів під час додаткового зарахування?

- Відповідно до умов прийому УНТ, розділ 19 пункти 19.1 і 19.2 (в додатку)* та листа МОН України №1/9-555 від 16.08.2013 року.

В які терміни може поводитись зарахування?

- Початок прийому документів - 02 вересня, закінчення - 10 вересня.

Хто може скористатися можливістю додаткового зарахування?

- На вакантні місця ліцензованого обсягу, що фінансуються за кошти фізичних і юридичних осіб, проводиться додаткове конкурсне зарахування осіб, які вступали до УНТ або іншого вищого навчального закладу.

На який напрям можна поступати?

- Поступати можна на той самий напрям підготовки (спеціальність), на який подавалися документи в інший ВНЗ.

Чи потрібно здавати вступні екзамен?

- Ні, не потрібно. Абітурієнти зараховуються за результатами екзаменів, які вони здавали в інших ВНЗ.

На який курс можна брати студентів?

- Згідно правил прийому, можна приймати на всі вільні місця ліцензованого обсягу, на будь-який курс.

Які документи необхідні при вступі?

- Стандартний пакет документів для вступу, а саме: копія паспорту, ідентифікаційного коду, оригінал диплому або атестату з додатком про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень, сертифікати ЗНО (результат вступних екзаменів), що складалися в іншому ВНЗ 6 кольорових фотокарток розміром 3 на 4 см.

При додатковому зарахування можна подавати тільки оригінали документів?

- Зарахування абітурієнтів буде проводитись тільки при наявності оригіналів документів.

Коли відбудеться зарахування?

- Зарахування студентів  відбудеться 11 вересня.

 

З усіх питань щодо додаткового зарахування звертайтесь:

(044)  503-07-86, 503-07-89 приймальна університету,

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Инвестиции в высшее образование оправдывают себя.

Как скоро окупаются затраченные на учебу в вузе время и средства? Помогает ли диплом найти свое "место под солнцем"? Независимо от страны, эти вопросы волнуют каждого, кто задумывается о получении высшего образования или уже является студентом. Результаты опроса, проведенного учеными немецкого исследовательского агентства Hochschul-Informations-System (HIS), многих обнадеживают. На примере 4700 немецких выпускников они решили узнать, как сложилась судьба тех, кто получил образование в 2000-2001 годах.

Редкие специалисты

Исследование проводилось в три этапа: по прошествии одного, пяти и десяти лет после окончания вуза. Обнародованные в результате цифры показывают, что в большинстве случаев у молодых специалистов все складывается успешно. 89 процентов участников опроса не зря отучились положенный срок и работают с полной занятостью. И только 1 процент респондентов пока так и не смогли трудоустроиться по специальности.

Такой успех людей с высшим образованием руководитель проекта Коля Бридис (Kolja Briedis) связывает с популярностью дуальной системы профессионального обучения: "По сравнению с числом тех, кто получает профобразование, в Германии все еще не так много людей, заканчивающих вузы. Поэтому они востребованы". Другая причина кроется к демографии: в связи со старением населения на немецкий рынок труда поступает не так уж много молодых специалистов.

Опрос продемонстрировал, что на участь выпускников не повлияли экономический кризис и финансовые спады. Причиной тому, уверен Коля Бридис, является сильная экономика Германии. "Первое время людям не так легко найти работу, но если они ее найдут, то уже никакой кризис не сможет сильно повлиять на их ситуацию", - прокомментировал исследователь в интервью DW.

После выпускного вечера

Спустя десять лет после окончания университета в Германии можно считаться опытным профессионалом и занимать руководящую должность, но до этого момента еще нужно дожить. Первый год со дня выпуска будет "разгоночным" в плане карьеры: временные трудовые договора и подработки не минуют и немецкую молодежь.

То, насколько быстро можно найти работу, зависит и от выбранной специальности: извечная проблема технарей и гуманитариев существует и в Германии. Быстрее всего трудоустраиваются медики и инженеры, нехватка которых сейчас остро ощущается. Гораздо больше времени (от 12 до 20 месяцев) на поиск подходящей должности тратят представители социальных и гуманитарных наук, и стоит знать, что их труд будет менее оплачиваемым.

Доля тех, кто уже в течение первого года попадает в штат, едва превышает треть опрошенных. И только через несколько лет большинство прощаются с временными подработками.

Залог успеха

Сами студенты не питают оптимизма по поводу успешного трудоустройства в первые годы. "Особенно трудно найти место после бакалавриата, - делится опытом студентка Дрезденской высшей школы технических и экономических наук Сандра Меркель (Sandra Merkel). - Компании ждут молодых специалистов, но с богатым опытом работы, а это парадокс"

Для себя девушка решила, что работодателям все-таки важнее практическая деятельность, а высшее образование будет приятным дополнением. Наряду с учебой Сандра ходит на практику, тем самым обеспечивая себе плавное движение в светлое будущее.

За прохождение практики выступает и Лукас гроссе Клённе (Lukas große Klönne), главный редактор блога на тему карьеры онлайн-биржи труда для выпускников Absolventa.de. Помимо того, он советует уметь налаживать контакты, что может пригодиться любому выпускнику: "Будьте активными: вступайте в организации, посещайте клубы, - призывает журналист. - В Германии около трети людей находят работу через контакты, поэтому если вы открыты и знаете много людей, то не составит труда заполучить работу мечты".

dw.de

Тренінг “Ігри влади”

Рух «Завтра» запрошує всіх бажаючих відчути природу процесів, що НАСПРАВДІ відбувається в політиці та гру-тренінг Спілки молодих політологів України «Ігри влади: моделювання державотворення», який відбудеться 10 серпня в Києві.

«Ігри влади» – єдина доступна в Україні організаційно-діяльнісна гра, побудована таким чином, щоб дати змогу учасникам на собі відчути всі процеси, які проходять всередині держави з різних точок зору – політика, підприємця, громадського діяча. Під час гри відбувається моделювання не тільки віртуальної держави, а й конфліктів інтересів різних груп населення, виникають кризи, трапляються «щасливі» та «нещасні» випадки тощо.

Фінальна доля віртуальної країни залежить від гравців і тільки від гравців.

Для участі у тренінгу необхідно заповнити анкету та надіслати її на адресу Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. до 9 серпня включно. Організатори залишають за собою право конкурсного відбору учасників.

Організаційний внесок складає 30 грн
Контактний тел: 067 249 49 67
Орієнтовні часові рамки гри-тренінгу: з 10-30 до 15-30.

Довідково:

«Ігри влади» – це цикл ігрових тренінгів, розроблений Спілкою молодих політологів України, спрямований на покращення розуміння політичних і державницьких процесів. Цей цикл складається з чотирьох тренінгів – «Ігри влади: моделювання державотворення», «Ігри влади: моделювання парламентської демократії» та двох тренінгів «Ігри влади: моделювання міжнародної політики». Детальну інформацію про серію тренінгів можна прочитати за посиланням.